Перший в Україні український чайний проект.


  • 22 червня 2022 15:46:52
  • Відгуків: 0
  • Переглядів: 22
  • 0


Історія ідеї, втілення, появи, розвитку та складові проекту Чаїнка - Лагідна Чаїнізація.           Поки що - все йде.           Ціль - перемога у війні.           36 відео           1000 підписників на каналі           Вільна Україна.           Слава героям!



[ЧАЙ і ВІЙНА 05] Історія проекту «Чаїнка».

Перший в Україні український чайний проект.



Про особисте під чай

Я вже розпарив Шен Пуер, той самий Шен Пуер, про який я робив вже відео в якості з розповіддю. Той самий Сяо Цзін Туо в такому, нібито як портсигарі, для маленьких таких дійсно То Ча. Монета одна 3 грами всього, але мені подобається цей Шен Пуер. Він і коштує недорого, але і віддає дуже добре, довго, оця маленька нібито монета. А сьогодні от я зі зміни з нічної, у нас продовжується війна і оголошено комендантські не тільки години, а і комендантські дні. І сьогодні я у себе вдома, завів вас, скажімо так, у святая-святих і тому розмова буде, мабуть, що сьогодні інтимна, а раз інтимна, то про особисте. І сьогодні я хотів розказати вам трішки про те, що таке проект «ЧаЇнка», для чого він, що я в нього вкладував, чим він огорнутий, охоплений і що він огортає і охоплює.


Заварюємо Шен Пуер Сяо Цзін Туо

Буду заварювать далі чай, я його вже прогрів. Ой, як же він пахне! А особливо в ці, наповнені стресом дні, коли ти звертаєш увагу, як в минулому випуску «Чай і війна». До речі він не на всіх країнах транслювався тому, що там я включив в нього фрагменти з фільму «Герой» Чжана Імоу і тому, наприклад, в Польщі, де зараз багато наших співвітчизників, люди не змогли його подивиться. Я, мабуть що розміщу його також на фейсбук сторінці, можливо вона пропустить, щоб була змога подивитися всім, хто бажає.

То сьогодні, я заварюю цей чай і розказую про «Чаїнку», про сам проект «ЧаЇнка», про його сенс. Знову буду, звісно ж, намагатися робити це недовго, коментуючи, знову ж таки, заварювання чаю. От наприклад, ця Сяо Цзін Туо, вона не любить, оця монета, коли його довго перезаварюєш. Взагалі, Шен дуже такі прискіпливі до того, хто їх заварює. Потрібно це робити уважно, потрібно мати вже якийсь досвід. Та й сам смак шенів – це квиток в один кінець. Якщо вам один раз сподобався смак Шен Пуеру, то це вже любов на все життя. Наприклад, цей - мій улюблений чай в післяобідню пору, а от зараз буду пить тоді, коли розказую про проект «ЧаЇнку».


Знайомство з чаєм

Отже, проект «ЧаЇнка». Колись давно-давно, ще при першій своїй поїздці в Китай, не по чайній темі, а по темі бойових мистецтв, я зайшов на вулицю зі своїм учителем, з нашою групою зайшов на вулицю Маляндао і нас друг мого учителя пригощав різними чаями. От саме там я іще більш широко розкрив для себе чай. Хоча до того, це давно-давно було, років ще двадцять тому я пив зелені чаї і червоні, я купував тоді ще «Мономах», така компанія-фабрика сортувальна, ще завозили достойні такі, класні чаї, смачні за невелику ціну. Потім вони вже спустились в купажі і з чогось того, що вартує уваги, залишились тільки, здається «Золоті спіральки», щось схоже на Білочунь, але дуже низької якості. Так, відволікся. То пив «Мономах», потім, після поїздки в Китай, дізнався, що таке Улун, що таке Пуер і розпочав цікавитись. Перший-перший самий мій, ще в студентські часи, візит, або відвідування чайного клубу, першого чайного клубу в Києві…

Про перший чайний клуб

До речі, інтерв’ю з автором, керівником Олександром Барбашом чайного клуба в Києві є на моєму каналі. Дуже цікава розмова, якісно до речі записана, завдяки моєму другу, оператору, відеомейкеру Славі Мясищеву. Слава, привіт, якщо ти подивишся це відео. Так от, подивіться це відео з Олександром, це все зв’язане з Чаїнкою, це так багато ниток – павутиння ціле подій, які привели до того, що зараз я професійно намагаюсь займатись чаєм як бізнесом також, в тому числі. Хоча це захоплення, це жага така.

Так от, перший раз, коли я відвідав чайний клуб, я, як зараз пам’ятаю, я пив тоді Тай Пін Хоу Куй, тому що він сподобався мені по фактурі, такі довжелезні чаїнки. І мені тоді дівчинка, розповідаючи про цей чай, створювала церемонію. Але щось мені не дуже тоді зайшло, не дуже зрозумів, не дуже «вкурив» про що йде мова і чому цей чай ледве-ледве заварений. Ну взагалі, у чайному клубі, навіть пуери заварюють не так брутально, як наприклад, ми із моїм чайним другом Тарасом на Оболоні, а більш помірно легко, по-жіночому, скажімо так. І якщо згадувати ті відчуття, то щось мене не пройняло. Я звик зелений чай заварювати так «бадьоро» щоб виглядало, щоб був дзвінкий смак, а не, як би так, підкрашена водичка. Хоча Тай Пін Хоу Куй – своєрідний чай, це я зараз розумію.


Шлях до свого проекту

Так от, сукупність цих ниточок, сукупність подій привела до того, що в якийсь момент, знову ж таки, практикуючи бойові мистецтва, цікавлячись китайською культурою, історією, традиціями, заглиблюючись в неї, вона нерозривно була зв’язана з моїм захопленням чаєм. Він завжди мене супроводжував всюди. І потім я почав цікавитися чаєм як чимось більш тонким, як мистецтвом. І вже років чотири чи п’ять, я вже не пам’ятаю, десь в такому періоді, я зацікавився, а що відбувається на ринку, ну от в Києві хоча б, в Україні? Хто займається чаями? Походив по всім чайним, познайомився, ну не по всім – це дуже замахнувся, звісно ж не по всім, але по основним. Познайомився, говорив відкрито, що я збираюся займатися чаєм як бізнесом, як ми можемо налагодити, скажімо так, співробітництво наше. Дуже з багатьма познайомився, але вияснив для себе, що все, що є в Україні із чайних, із чайовень, воно тоді мене не зовсім влаштовувало. У когось більше іде, от як в чайному клубі, більше на церемонію іде такий посил, або акцент. У когось більше на продажі. І все це, всі чайні тоді звучали російською.

Це зараз мейнстрім такий - всі переходять на українську мову і закон з’явився, а коли ще цього не було, моєю основною задачею і місією, як завжди, було, щоб в Україні говорили українською. Так, після прочитання однієї книжки «Технология жизни. Книга для героев» Тарасова російською мовою, це російський такий менеджер, філософ, то він дуже цікаву річ казав, що якщо ви ставите ціль головну в житті, то вона має буть довшою за життя, щоб вона в цьому житті, в твоєму не здійснилася. Саме тоді в тебе буде наснага, і вона тебе буде вести (основна ціль). І от моя одна основна мрія, ціль була, щоб в Україні говорили українською мовою. Вибачте за такий пафос, якщо комусь здалось, що воно так, але ось така була ціль.

Народження сайту «ЧаЇнка»

І я це запроваджував також у тренуваннях, коли вів тренування по цигун. Також в нашому краї, так точно був одним із перших, хто проводив заняття по фізкультурі, назвемо так грубо:, «по фізкультурі» українською мовою. І потім, вивчивши і познайомившись з ринком: що є в інтернеті, як це себе презентує, я отримав відповідь для себе, що немає того проекта, який би мене задовільнив як мене, до якого б я просто долучився і я вирішив зробити сам цей проект. Це було цікаво, це співпадало з моїми цінностями з моєю місією. І, як то кажуть, хочеш зробити, щось добре, зроби це сам. І от виникла така ідея: зробити такий проект, уже вивчивши, поспілкувавшись: як, що.

З’явилась ідея, дуже довго з назвою вирішував. І от мені сподобалось, багато було назв, і вибрана була от саме «ЧаЇнка», тому що тут буква Ї, суто українська буква, тому що це лагідна така назва «Чаї-ї-їнка». Якщо ще, не як в наших краях, не пом’якшувать першу літеру «Ч», «ЧаЇнка» - це також огортає, така оповита назва, дуже лагідна, класна. Вона мені одразу сподобалася. І одразу ж за нею, я в минулому також був начальником відділу маркетингу (бачите, поступово, з кожним відео, я все більше і більше «оголяюся», ну будемо знайомі значить) і неймінг, створення лого, стилю – це моє. Мені аж дуже це подобається, ця тема, це мене захоплює. То з слоганом, так як місія ще українізація України, то чай, і вже тоді поширено було від Антіна Мухарського – лагідна українізація, тому я придумав «лагідна чаїнізація». «ЧаЇнка:) лагідна чаїнізація». Виникла ідея, підкріплена таким от слоганом, яка одразу показує про що тут, і я запустив в життя цей проект. Створювати сайти я вже тоді вмів також і почав роботу над сайтом. До речі зараз сайт є моєю біллю, тому що не вистачає часу ним займатись і вже моїх навичок в програмуванні, в СЕО оптимізації не вистачає. Тому, хто дивиться зараз відео, або має такого знайомого, і зараз, в такий час хоче допомогти розвитку україномовного проекту в Україні, який був першим і залишається суто україномовним, українським проектом, то будь-ласочка, зв’яжіться зі мною, допоможіть розвивати сайт, щоб він приносив більше уваги до себе, притягував на Google.


Так от, був створений сайт, також довго дуже його розроблював і дизайн, хотів, щоб він був от з такою ідеєю, і мені всі говорили, що україномовний сайт (тоді не було взагалі жодного українськомовного сайту, українською мовою по чайній темі так точно) і казали мені, що це комерційне самогубство, дарма ти так робиш. Я говорю: нічого страшного, в мене є інші види діяльності, які мене будуть підтримувать, а я буду топтать. Колись воно дасть свої плоди і це оцінять українці. Ну так я думав. І почав робити свою роботу.

Про канал «Андрій Мамай: цікаве, мовою, під чай»

Зробив сайт, його наповнював, витрачав дуже багато і коштів і своєї уваги, всього. Не буду жалітися: це мені подобалось, хоча дещо я втратив в особистому житті, тому що більше уваги приділяв саме таким своїм забаганкам. І потім, отримавши все ж таки відповідь ринку, що так, Google мене не бачить, ніхто мене не пропонує людям, потрібно якось через інше «залазити», через інші стежки, то вирішив, що, знову ж таки, я був «надивлений» відео чайних блогерів, таких як Сєргєй Шевєльов, російський, «The Art Of Tea» пітерці. Зараз от війна з росією, а я розповідаю як мене, скажімо так, спонукали до створення власного україномовного продукту росіяни. Так, на жаль, це факт, і я його заперечувать або приховувати не хотів би, все по-чесному. Я побачив, як це робиться, ну і багато інших проектів. Ну от у них бачив, що йде через ю-туб, через такі відео. Мені сподобалась сама ідея. Вирішив спробувати. Теж посидів, обмозгував, а як це і що, і от ви бачите зараз, дивитесь відео на каналі «Андрій Мамай: цікаве, мовою, під чай».

 Дуже довго збирався з думками, долав страх говорити на камеру, вчився монтувати також, все це доводилось робити самостійно. Зробив. Пішло, поїхало. І далі, все як завжди, коли ти щось запускаєш, як великий вагон, підштовхуєш і далі невеликі зусилля, або менші набагато зусилля, ніж на початку, доводиться прикладувать, щоби рух продовжувався. А у цьому русі приходять різні ідеї, тому що ти закидуєш ніби такі вудочки в інформаційний простір, і відповіді тобі приходять. Я про це також говорив, коли розказував про прочитану книжку «Букова земля» два випуски тому. От бачите, такі ще «call to action», такі слова в маркетингу: це я говорив в тому відео, це подивіться в тому відео. Ну дійсно, подивіться. Я говорив про те, що, коли нерв оголений, ти просто отримуєш інформацію яка тобі потрібна.

І от виникла така ідея. Окремо я хочу зробити також потім згодом, якщо дасть Бог і все буде добре і ми поженем уже звідси, і з наших країв і далі цю навалу, цю нечисть, за межі нашої країни і повернемось в свої кордони, то я зроблю вам екскурсію по сайту. Або, якщо будуть продовжуватись ці 36 відео, одне з них буде екскурсія по каналу «Андрій Мамай: цікаве, мовою, під чай». Там дуже багато розділів. По дорозі виникло, що це має бути не тільки про чай. Так як місія – українізація або лагідна чаїнізація, то от тільки про чай розказувати – це дуже вузько. Коли я дивився на ринок, дивився як наші українські чайовні робили також свої блоги, але вони робили російською, вони конкурували з росіянами, я ж цього не хотів. Я не хотів вступати в конкуренцію і ніби, почав створювати, такий собі, окремий ринок, якого не було. Такий вузький, тому що ніхто, навіть українці не набирали раніше в Google запит українською мовою. Шукали « купить чай», «купить зеленый чай». Так було і зараз це також є, таке явище.

Бачите, дуже класний чай, він буде проливаться літр і, навіть більше, з такої маленької грамульки триграмової.


Але уже була цікавість на україномовному сегменті ютуб до різних явищ української культури: до кіно, до книги, мало було оглядів ютуб-каналів. Потім ще була ідея. Я дуже любив журнал «Країна», підписував його, ну просто класний, дуже класний український журнал. Іще дуже-дуже давно він мені завжди подобався і декілька відео є також: огляд за місяць підшивки журналу «Країна». І от весною цією, замість цих відео, до війни вже були виписані знову журнали і я мав розганятися і, знову ж, також робити такі підбірки цікаві, поширювати українське. Тобто, не просто про чай розказуєш, хоча це також є, є багато випусків, де я розказую про чай з полиць магазину «ЧаЇнка», потім вони підкріплюються до товару на сторінках сайту, також є в інтернеті. І потихеньку-потихеньку якось так зросло. Кожному підписнику просто радів як дитина. З’являється 108-й підписник – о, добре, з’являється 300-й – це взагалі, вдома я купив тістечка і ми святкували це – 300-го підписника, і 500-го також, тому що ціль 500-го була ще минулого року. А зараз, я поставив ще до війни ціль, щоб до травня місяця було 1000. Я не знаю, чи вдастся, але то мав виходити кожен випуск один раз на тиждень, зараз – один раз на день, щодня я намагаюсь випустити.

Так от, сайт «ЧаЇнка:) лагідна чаїнізація» і сам проект, як ідеологічно наповнений цим проект і по вигляду, і змісту. Зайдіть, будь ласка, на сайт, подивіться хоча б, як він складений, почитайте. Кожен чай пройшов через мої руки, через мої смакові рецептори. Я його заварював, і опис кожного чаю – це після того, як я його продегустував, я пишу хоча б два абзаци про нього, а іноді більше. І в деяких чаях також уже є відеоопис.

Удари. І так як минулого разу, я продовжую заварювати чай під обстрілами і далі розказую вам про проект «ЧаЇнка».

Участь в різних заходах

Зайдіть на сайт, подивіться, підтримайте український проект, який з самого початку був таким, ще до цього мейнстріма і запиту на українську мову. І виник блог, щоб можна було притягувать через YouTube, через відеоконтент, Google ну ніяк не хотів мене бачити, не було запитів просто. 3% спочатку було, потім 30%. І я вирішив через YouTube, і це дало свій ефект. Потім участь у фестивалях. Тобто, сайт, YouTube, участь у фестивалях або різних подіях. Я старався, якщо не запрошують, то сам пропонувати: давайте. Таким чином, наприклад. в йога-фестиваль мене взяли, як майстра на «ADHO yoga FEST», де Юрій Сулик проводить для свого комьюніті. Ми там познайомились і багато в мене там друзів, саме в його спільноті, уже в нашій спільноті, дуже багато друзів. І я, окрім проведення майстер-класів по цигун, завжди поїв моїх дорогеньких йогів гарними чаями. Особливо цього року була дуже душевна, класна атмосфера, коли ми робили бесіди за чаєм з майстрами. Ми обговорювали різні теми, і чай дуже класно доповнював.

Тобто, ми уже маєм, що таке проект «ЧаЇнка»? Це ідеологія «ЧаЇнка:) лагідна чаїнізація», яка як комерційна складова є в інтернеті на сайті https://chayinka.com.ua/ - це сайт.

Потім, є блог «Андрій Мамай: цікаве, мовою, під чай», який доповнює і сайт і розкриває чаї в відеоформаті, а також все закручує навколо культури української, перетягуючи аудиторію, яка цікавиться культурою до чаю, а аудиторію, яка цікавиться чаєм, до української культури. Такий рух один до одного.

Також і участь в різних фестивалях і заходах. Недавно я також був інформаційним і чайним спонсором забігу в Броварах «Осінні барви». Я заварював чай в казані, тобто ми заварили млинець пуеру в 20-ти літровому казані. Третя уже частинка.


Про чайну

І четверта частинка – це ота омріяна власна чайна в Броварах, яка зараз вже є, яку я показував, і знову ж таки «call to action» подивіться відео перше з циклу «Чай і війна», в якому я розповідав про свою мрію і яка, нарешті, здійснилася, але так і не набула своєї реалізації, не розкрилась, поки що, але ми обов’язково її розкриєм.

От коротко про те, що таке «ЧаЇнка:) лагідна чаїнізація» - це проект, не просто комерційний, це більш якби від серця, від душі, наповнював я його своєю любов’ю, теплотою, своєю увагою, енергією. Він складається з таких основних чотирьох частин, підкріплюється також, звичайно є і інстаграм «Андрій Мамай». Там опубліковую для того, щоби якимось чином ще залучати аудиторію звідти, але я не дуже професійно вмію поводитися в інстаграмі, тому там так жевріє десь 200 підписників. Можете підписаться, в описі кожного відео є завжди посилання. А також сторінка «Право на чай», підписуйтесь. Власне, все. Знову получилося довго, вибачайте, але зараз такі часи, хочеться поговорити. Інколи, навіть, коли от говориш в камеру і знаєш, що потім тебе побачать друзі, яких ти давно уже бачив, або знаєш, що ось ти їх бачив, вони в іншій країні зараз, або в іншому місці. Дівчата, діти наші тримайтеся. Ми тут тримаємось і ми тут залишились спеціально, щоби ми потім всі зустрілися на своїх місцях і попили чай у мене в чайній.



«Андрій Мамай: цікаве, мовою, під чай», а також чайовня Андрія Мамая «ЧаЇнка», сайт «ЧаЇнка:) лагідна чаїнізація». Поки ще є залишки зі складу, на складі є можливість, якщо ви в Україні і хочете гарного хорошого чайку, замовляйте. Таким чином ви також підтримуєте малий бізнес, підтримуєте розвиток ідеї українськості в чайному просторі. Хоча, десь рік тому, також я спостерігав, як уже різні чайні, мої колеги вже додавали… До речі, по сайту, закон вийшов по україномовній версії сайту, що вона має буть на головній сторінці головна. Так от, коли вже був і блог, не вистачало все одно уваги до сайту через Google і я вирішив, як же ж обійти і свій принцип, що не потрібно там російської мови, але як же залучать, і я вирішив і ви можете переконатись, якщо зайдете на сайт, що в мене є російськомовна версія сайту, але всі товари на ній, всі, відрізняються від тих же товарів на українській версії сайту тим, що вони дорожчі на 15-20%. Хто хоче говорити російською, то має за це заплатити. Такий хід я придумав. Але це дозволило заповнювати товари російською мовою, залучивши, або отримавши трафік русскоязычных українців. Але потім вони залюбки переходили на українську і версію сайту, і мову, коли вони мені телефонують, коли ми домовляємось за доставку. Багато людей ще до війни переходили на українську мову, чому я безмежно був радий. Значить моя місія виконувалась.

Добре. На сьогодні все. І поки лунає пісенька, я ще покуштую смачного Шен Пуеру.

 
Залишити відгук  ↓
 
Відгуків ще не було.